Русский Украинский
Головна новина
Невідома сторона Закарпаття: Повернення

Невідома сторона Закарпаття: Повернення

З Петросом у мене давно свої відносини. Особливі. Напевне у свій час ми один з одним щось не поділили, або я десь налажав, за що був покараний. До цього разу я був на Величній горі двічі, і обидва рази окрім свого носа та ще кількох метрів попереду побачити так нічого і не зміг. Тоді я говорив собі - наступного разу я побачу все. У результаті, мої намагання зустрітися з ним у настрої вилилися у шість спроб, які закінчувалися однаково - нічим. Чи то погода різко

Все про походи
Цікаве та корисне
  • Індикатори погоди

    Друзі, оскільки однією із розповсюджених причин зриву походного заходу чи запланованого маршруту є погода, сьогодні я хочу поговорити саме про неї, а якщо бути більш точним - про її передбачення

  • Цікаві факти про гори

    А чи знаєте Ви, що інколи, на вершинах гір чи гірських хребтах можна почути дивний триваючий звук, схожий на той, який можливо почути, стоячи під вишкою електропередач в сиру погоду

Карпати
Не тільки гори
  • Мои статьи

    Garbage

    Невеличке відео про те, як виглядає природа після людей, які не розуміють того, що за собою потрібно прибирати, і в цілому про те, як перетворити віками створене Богом чудо на смітник

  • Київ весняний: Загадковий Подол

    Нарешті у мене віднайшлося кілька годин, щоби відзняти трохи кадрів про весняний Київ (у продовження розпочатої ще восени рубрики про різні пори року у цьому чудовому місті). Це перша частина і вона про старий Подол

Фото
Відео
  • Трейлер до фільму Неймовірні пригоди Bruklin'a в Карпатах

Мапи
  • Мапа

    Мапа маршрутів Карпатським горами

Кращі блоги
Гори світу
Discovery
[not-aviable=main]

Невідома сторона Закарпаття: Повернення

Автор: denis от 08.11.2015, переглядів 2365, Главная » Видео
Невідома сторона Закарпаття: Повернення

З Петросом у мене давно свої відносини. Особливі. Напевне у свій час ми один з одним щось не поділили, або я десь налажав, за що був покараний. До цього разу я був на Величній горі двічі, і обидва рази окрім свого носа та ще кількох метрів попереду побачити так нічого і не зміг. Тоді я говорив собі - наступного разу я побачу все. У результаті, мої намагання зустрітися з ним у настрої вилилися у шість спроб, які закінчувалися однаково - нічим. Чи то погода різко змінювалась і я вимушений був коригувати маршрут, чи траплявся форс-мажор, через який доводилося здавати квитки та лишатися у місті. І ось, нарешті, я отримав таке довгоочікуване пробачення. Та, напевне, цілком символічно я розділив цю радість сам - один на один з ним. А може він просто чекав не метушні, не гурту, а лише мене, щоби я по справжньому зацінив той смак, який було приготовано виключно на мою адресу. Я кайфонув від душі! Повірте, коли ти довго чогось прагнеш, а воно тікає від тебе - якимись сумними хвилинами втрачається ентузіазм, частинка віри та виникають запитання - чому? Але то лише на хвилину, бо я не з тих, хто відступає від своєї мети. І моє більше ніж піврічне подолання вилилося у щось надпомічне. Ви тільки уявіть - ранок, 6:30, мене будить спів пташки. Ще 20 хвилин і я п'ю каву, споглядаючи як верхівка Шешула вкривається Сонцем. 7:15 - стартую в трьох кілометрах від своєї мети. 7:55 - ... і я стою один... сам на сам з Його Величністю...

Детальніше

Мармароси

Автор: denis от 03.11.2015, переглядів 1581, Главная » Видео
Мармарош

Мармароси... Для тих, хто розуміє суть цього слова можна навіть не продовжувати свою розповідь, бо вони точно уявляють, що означає Всесвіт у Всесвіті... І я точно знаю, якщо людина була там хоч раз - вона обов'язково прагнутиме повернутися туди знову. І мені лишається порадити тільки одне - налити собі погар вина і отримати зрєліщ! Я був на Мармах двічі, і обидва рази мене розривало від насолоди як дитя, що отримало шоколадку після місячної заборони вживання солодощів через діатез. Розумієте - просто розривало від задоволення... - от стоїш такий дев’ятимісячний навпроти дзеркала, бачиш що ти вперше на ногах без сторонньої допомоги і просто либишся на увесь свій беззубий рот... Приблизно десь так я посміхався, коли прямував до полонини, коли йшов у кулуарах Попа Івана Мармарошського, коли сидів у хатині на Лисичій і дивився у вікно як іде дощ, коли стояв на ПІМі... коли летів мармуровим хребтом вище хмар... коли бачив, як відчувають абсолютно те саме мої друзі! І хоча у кожного із нас були всі зуби на місці (або майже всі - я не перевіряв), але це не применшувало того непідробного дитячого задоволення. Не буду довго томити і змушувати читати сірі літери і слова, а просто покажу - на що здатен Всесвіт у Всесвіті!...

Детальніше

Бограч-паті № 12

Автор: denis от 03.11.2015, переглядів 1946, Главная » Видео
Бограч-пати № 12

Бограч-паті - то така собі регулярна карпатська туса справжніх поціновувачів рідних гір, вечірка для однодумців та друзів, які не уявляють своє життя без походів у Карпатах. Традиційно на цьому паті під акомпонемент спілкування та гарного настрою відбувається ритуал приготування угорської страви, яка називається Бограч. На цій вечірці я був уперше, від чого мої враження місцями зашкалювати за 40, 50, а часом і більше градусів. Розпочалося все із добирання до місця бограчування. Кому як пощастило, чи то пак хто як вирішив, а я із малечою та ще кількома "співучасниками", яких ми зустріли вже на початку маршруту, стартував із с. Мислівка. І можна би було довго розповідати про те як воно йшлося, дихалось, а потім готувалось і пилось, та мабуть все ж таки краще раз подивитися. Єдине, що хочеться додати окремо, як полуницю на торті - то це сказати кілька слів про Аршицю. Місце настільки загадкове, на скільки ж і гармонічне. Вже в який раз згадую, переглядаю і в той же сотий (чи навіть більше) раз застигаю від спогадів про лагідних мурашок, які танцювали на моєму тілі під час проходження неперевершеною дощовою і сонячною стежкою по райштоку хребта Аршиця.  ...

Детальніше

Похід родинний: У пошуках весни

Автор: denis от 16.08.2015, переглядів 1514, Главная » Видео
Поход семейный: В поисках весны

Відео у трьох часнинах про другий наш родинний похід в Карпатські гори. Цього разу подорож відбулася на межі двох пор року - зими та весни, та ще й до того ж на Великоднє свято. Сам маршрут доволі простий, однак місцями довелося трохи потропити сніг, навіть по коліна. Загалом у цьому поході було все - і весна, і зима, і сніг, і дощ, і сонце, і неперевершений його захід. Але найголовніше - це звісно ж час, проведений разом із родиною! Щодо опису: стартували ми з Буковелю та протягом першого дня не особливо напружуючись дотисли до полонини Блажів, де заночували у будиночку. Другий день ми пройшли через гору Бабин Погар до перевалу Столи. Ну і протягом трьох годин третього дня, по досить глибокому і талому снігу повернулися у Буковель.      ...

Детальніше

Кілька слів про гори дещо з іншого боку…

Автор: denis от 09.05.2015, переглядів 2021, Главная » Мое мнение
Пару слов о горах с несколько другой стороны...

Я ніколи не писав рецензій до фільмів і не займався всілякого роду критикою чужої праці. Саме з цієї причини думки про те, сподобалось мені кіно чи ні, та причини такого суб’єктивного рішення, завжди тримав не далі своєї свідомості. Але переглянута сьогодні стрічка «Дика», 2014 року із Різ Уізерспун у головній ролі, дещо змінила мої уявлення про сінему, а головне, у чомусь, про життя в поході та гори. Скажу відверто, сам фільм мені не сподобався і причин для цього кілька. По-перше, абсолютно ніяка операторська робота. Фактично, жодної динаміки чи спроби підкреслити сюжет, реально - лише (здебільшого) статична картинка, яка не здатна була передати ні емоцій, ні краси природи, ні наголосу на якісь окремі атрибути сценарію. І не сподобалось не тому, що я вмію краще (ні, не вмію), а тому, що я знаю як це роблять ті, хто знімає по справжньому і професійно. Мінус. По-друге, зовсім посередня гра головної героїні (вже не говорячи про решту). Я просто не повірив, що їй було важко. Чому? - Тому що знаю, як буває. Тому що знаю, як виглядають очі людини, якій важко. Тому що знаю, що відчувають ті, хто попри всі труднощі йдуть далі. Мінус. По-третє, режисерська робота. Саме від цієї людини залежить як відіграють актори, як буде «творити» оператор і як себе будуть відчувати глядачі під час перегляду фільму. Не було ні відчуття зав’язки, ні кульмінації, ні розв’язки. Було пусте патякання, нелогічні дії та нудна картинка. Мінус. І я би так і не...

Детальніше

Флора Карпат

Автор: denis от 14.02.2015, переглядів 8645, Карпаты » Флора и Фауна
Флора Карпат

Рослинність Карпат багата, різноманітна і барвиста. Гордістю і окрасою гір є ліси. Українські Карпати - єдиний на території України ареал поширення середньоєвропейських лісів. Тут можна зустріти світлі сонячні діброви, тінисті бучини, похмурі величні ялинові ліси. Не випадково Східні Карпати називають Лісистими, а південно-східну частину гір - Буковиною. Багаті і карпатські луки. Їх смарагдові смуги пронизують гірську систему від рівнин до вершин з їх знаменитими полонинами. Видовий склад рослинності надзвичайно різноманітний. Тут росте близько двох тисяч видів вищих рослин. Флора складається в основному з видів середньоєвропейських широколистих лісів, які становлять близько 35% усієї флори. Це бук лісовий, або звичайний, граб звичайний, дуб звичайний і скельний, липа серцелиста, клен, ясен; з трав'яних: переліска багаторічна, арум плямистий, астранція велика, білоцвіт весняний та ін. Значну роль в флорі (близько 30%) відіграють тайгові євро-сибірські форми, наприклад, ялина європейська, ялина гірська, смерека біла, яловець сибірський та ін. Помітне вплив елементів аркто-альпійської високогірної флори (18%) - верба трав'яниста і туполиста, дріада восьмипелюсткова, гірчак живородящий, осока волосоподібна, анемона нарцисоцвіта, ястребинка альпійська. На недоступних скелястих обривах розпускаються сріблясті зірочки едельвейса альпійського. Зустрічаються представники степової флори: ковила периста, або волосиста, костриця борозниста, півники угорські; посланці...

Детальніше

Легенда про те, як з'явилися Карпати

Автор: denis от 14.02.2015, переглядів 3782, Карпаты » Фольклер
Легенда о том, как появились Карпаты

Була колись на цій землі велика рівнина, настільки велика, що не видно було, де вона починається і де закінчується. І росли на ній могутньо буки і стрункі ясени, вічнозелені ялини і сосни, текли річки та струмки, в яких водилося безліч риби - і дрібної, і великої. І володів тією долиною велетень Силун. Багатим був велетень - родюча земля була в тій долині, та й людей на нього працювало чимало. Багато домашніх тварин у нього водилося: бики та корови, буйволи і свині, вівці і барани, величезні табуни породистих коней. У ставках плавали качки та гуси, на фермах кудкудакали кури, і в кожної селі всі його працівники вставали зі співом птахів, яких теж було чимало. Для Силуна побудували його піддані розкішний палац з білого мармуру на рукотворному пагорбі. Спав Силун на золотому ложі з плиток багатими килимами, а вдень відпочивав, сидячи в срібному кріслі. Влітку в дорогі тканини вбирався, взимку в хутра кутався. А стіл його завжди ломився від страв да вин. Поки Силун віддавався земним радощам, його слуги тяжко працювали, примножуючи його багатства. Обробляли землю, дбали про тварин і птахів, підтримували порядок в палаці. Самі ж жили в простих дерев'яних будиночках. Суровий був Силун: в суворості тримав своїх слуг, не дозволяв їм покидати свої володіння, йти шукати кращої долі. Жили вони кріпаками, кріпаками і вмирали. Між тим одного разу прийшов до Силуна працювати молодий хлопчина на ім'я Карпо,...

Детальніше

Чорогірський хребет

Автор: denis от 14.02.2015, переглядів 1990, Карпаты » Главные хребты
Черногорский хребет

Чорногора (від польського Czarnohora) - найвищий гірський масив Українських Карпат. Розташований на схід від Полонинського Бескиду. Головний хребет простягається на довжину близько 40 км між долинами річок Чорної Тиси (на заході) і Чорного Черемоша (на сході). Чорногора складається з твердого пісковика, флиша, з вкладками сланців. Подекуди є виходи вулканічних порід. Поширені кам'яні осипи. Значна частина Чорногори становить вододіл між Прутом і Тисою (багато століть це були одночасно кордони держав, до яких належали Галичина і Закарпаття). Західна частина з вершиною Петрос (2020 м) лежить на Закарпатті - у приток Тиси, східна частина тягнеться на південний схід і південь. Обидві частини Чорногори відокремлені глибокої межгорной сідловиною полонини Скопеської (висота до 1550 м). Західна частина порізьблена (відносні висоти - 300 м); східна - монотонний і масивний хребет, вершини високі, більше 1900 м, а то і 2000 м (Говерла - 2061 м, за іншими даними - 2058 м), Менчул - 1998 м, Гутин Томнатик - 2016, Піп Іван Чорногірський - 2022 м), сідловини не знижується нижче 1750 м. Від головного хребта відходять порівняно короткі бічні відроги. Контраст з майже рівними хребтами являють собою узбіччя Чорногори, розчленовані вузькими долинами з перепадами висот до 1000 м і більше. На вигляд Чорногори більше, ніж в інших частинах Карпат, вплинуло зледеніння. У далекому минулому межа вічного...

Детальніше

Мармарошський масив

Автор: denis от 13.02.2015, переглядів 3105, Карпаты » Главные хребты
Мармарошский массив

Мармароський масив (Мармарошські гори, Мармарош) (від румунського Munţii Maramureşului) - гірський масив у Східних Карпатах. Велика частина масиву знаходиться на території Румунії. В межах України (в Івано-Франківській та Закарпатській областях) розташовані його північні і північно-західні окраїни, зокрема Чивчин і Рахівські гори (Гуцульські Альпи). Мармарошський гори займають територію між річками Біла Тиса і верхівками Чорного Черемоша (на півночі і північному сході), верхівками Бистриці та її притоків (на сході і південному сході), Вішеу (на півдні і південному заході) і Тисою (на північному заході). Найвища вершина - Фаркеу (1961 м), розташована на території Румунії. Орографічної віссю Мармароського масиву є хребет, по якому проходить українсько-румунський кордон. На цьому хребті розташовані гори: Піп-Іван (1936 м), Ненаска Мала (1820 р), Стіг (1653 м), Чивчин, (1769 р), Лостун, (1654 р), Палениця, (1750 м) , Гнатася (1769 м). Від головного хребта відгалужуються численні бічні хребти. Ті, що простягаються в південно-західному напрямку річок Вішеу та Рускова у своїй серединній частині розширюються в розлогі гірські вузли зі значними оригінальними рисами, наприклад, масив гір Фаркеу і Міхайлеку (1920 р), а також Петроса Будійовського (1854 м), Торояги ( 1939) і Гребеня (1590 м). Бічні хребти, які приходять від головного хребта в долині Чорного Черемоша, є короткими (до 7 км завдовжки) і, за винятком прикордонних вершин Копиці і Лостуня, не особливо відрізняються...

Детальніше

Пололнина Боржава

Автор: denis от 10.02.2015, переглядів 3914, Карпаты » Главные хребты
Полонина Боржава

Полонина Боржава - гірський масив на Полонинському хребті в Українських Карпатах, між річками Віче та Рікою. Розташований у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського та (частково) Хустського районів Закарпатської області. Довжина масиву близько 50 км, середня ширина 3-4 км (місцями до 10 км і більше), висота до 1681 м (г. Стій). Боржава є найдовшим гірським ланцюгом Закарпаття. До Полонині Боржава примикає полонина Кук (1361 м), яку часто розглядають як продовження Боржави. До Боржави також відносять хребет Пален Грунь. Хребет починається біля смт. Міжгір'я масивом гори Кук (за іншими даними - хр. Пален Грунь), далі через перевал Присліп (938 м) і гору Ополонок (1171 м) тягнеться на північний захід з поступовим набором висоти. Від гори Великий Верх (1598 м) в тому ж напрямку (на Воловець) висоти зменшуються - Плай (1350 м), Темнатик (1344 м), а на південний захід збільшуються до гори Стой (1681 м), далі хребет дуже різко обривається. На південних схилах хребта бере свій початок річка Боржава, що прорізає широку долину в Вулканічному хребті і впадає в Тису. На півночі і північному сході Полонина Боржава межує з Воловецько-Міжгірською верховиною. Пригребенві поверхні вирівняні, з конусоватими вершинами. Західні схили - круті, у нижній частині покриті буковими пралісами з окремими хвойними деревами. Північні схили йдуть вниз крутими (місцями скелястими) обривами в долину річки Ріпінки і Воловецької вершини. Масив складається з флішу (у верствах переважають...

Детальніше

Еверест

Автор: denis от 31.01.2015, переглядів 2652, Главная » Горы мира
Эверест (Джмолунгма)

Еверест розташований в Гімалаях на хребті Махалангур-Гімал (у частині так званої Кхумбу-Гімал). Південна вершина (8760 м) лежить на кордоні Непалу та Тибетського автономного району (Китай), Північна (головна) вершина (8848 м) розташована на території Китаю. Еверест має форму тригранної піраміди, південний схил більш крутий. На південному схилі і ребрах сніг і фірн не утримуються, внаслідок чого вони оголені. Висота Північно-східного плеча 8393 м. Висота від підніжжя до вершини близько 3550 м. Вершина складається в основному з осадових відкладень. З півдня Еверест з'єднується перевалом Південне сідло (7906 м) з Лхоцзе (8516 м), званої іноді Південної вершиною. З півночі круто спадає гостро заточене Північне сідло (7020 м) з'єднує Еверест з Північної вершиною - Чангзе (7543 м). На схід круто обривається непрохідна східна стіна Кангашунг (3350 м). З масиву на всі боки стікають льодовики, що закінчуються на висоті близько 5 км. Джомолунгма частково входить до складу національного парку Сагарматха (Непал). На вершині Джомолунгми бувають сильні вітри, що дмуть зі швидкістю до 55 м / с. Температура повітря вночі знижується до -60 ° C. У перекладі з тибетської «Джомолунгма» означає «Повелителька або господиня (jomo) вітрів (rlung)». Інша тибетське назва вершини - «Джомо Канг Кар» (jo-mo-gangs-dkar): «Повелителька білих снігів». Англійська назва «Еверест» (англ. Mount Everest) присвоєно в честь сера Джорджа Евересту...

Детальніше

Спорядження

Автор: denis от 30.01.2015, переглядів 3616, Главная » Все о походах
Снаряжение

На мій погляд, це одна з найцікавіших тем для розмови. А з урахуванням того, що видів, категорій, підкатегорій і виробників спорядження тьма тьмуща - поговорити буде про що. Крім того, я розповім про те, яке спорядження є у мене, в чому його переваги і недоліки. Ну і врешті поговоримо про рекомендації людей, які в гірських походах проводять не менше 2 місяців в році. Отже, перейдемо до справи. Для походу нам потрібні: намет (раз), рюкзак (два), спальник (три), каремат (чотири), взуття (п'ять), одяг (шість), кухонне начиння (сім), всілякі корисні дрібниці (вісім). Оскільки у кожної з категорій біваку є своя підкатегорія, при тому часто-густо не одна, зупинимося на кожній з них і розглянемо їх окремо. Намети бувають - одно-, дво-, три-, чотиримісні і так далі; бувають - літні (одношарові), три- і чотирисезонні (двошарові, з різною щільністю внутрішньої тканини), екстремальні (або експедиційні, здатні витримати додаткові навантаження негоди); легкі і ультралегкі; зі слабкою (читай поганою) водостійкістью зовнішнього тенту - до 3000 мм, із середньою - від 3000 мм до 5000 мм, з хорошою - вище 5000 мм. Відносно останнього параметру, впевнений, що багато посперечаються про 3000 і скажуть «мінімум 5000», і в чомусь будуть праві, тому що є різні умови використання, різні гори і клімат. Я ж просто скажу про те, що мій перший польський Кампус на 3000 мм ховав мене в такі карпатські зливи, що думав після подібного не виживають. А ні - все було сухо і комфортно. І в цій...

Детальніше

Кваси - Львівський біостаціонар - Кваси

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4227, Главная » Фото
Квасы - Львовский биостационар - Квасы

Ніщо так не створює настрій, як гори снігу після сірого і похмурого кам'яного міста. А з урахуванням того, що настало Різдво - взагалі відчуваєш себе обраним і ототримавшим поблажливість. У мій перший похід 2015 мороз дав жару - мінус 18 цілком підходить для замерзання соплів у носі та інших рідин. Як не дивно, йти було зовсім не холодно, місцями доводилося навіть розстібати куртку і запускати ближче до тіла морозне повітря. Природа - просто винос мозку, просто вибух, ну просто National Geographic. Торік я намагався знайти хоч трохи снігу - і тому був радий, а тут - ці замети по коліна (а місцями і по пояс), ця біла бахрома на деревах і синє-синє (наче я на Новий рік) небо. Пересуватися було не складно, за винятком полонин, де негода не відчувала будь-якого опору і просто валила опадами без розбору. Перший привал і чаювання трапилося вже на Джорджевій, звідки відкрився шикарний вид на саму полонину, ну і, звичайно ж, на її величність - королеву Свидовця - Близницю. Відчуття - ніби ти нетверезий, але ще й не п'яний - ейфорія без головного болю і наслідків. Погода всю дорогу шепотіла своїм захопливим голосом і приваблювала як Сирена в напівнаркотичний стан - на вустах посмішка і відкритий рот, куточки очей показували всі складки, даючи зрозуміти про непідробності емоцій, ну а саме "дзеркало душі" просто світилося кольором приголомшливо чистого неба і яскравого Сонця. Зізнаюся, стільки снігу я востаннє бачив у Києві в березні позаминулого...

Детальніше

Ільці - Гринявський хребет - Шибене - ПІЧ - Дземброня

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 12451, Главная » Фото
Ильцы - Гринявский хребет - Шибенэ - ПИЧ - Дземброня

Завершальний етюд! Похідний сезон 2014 практично позаду. За спиною теплий вітер, гаряче Сонце, а попереду - холод і сніг. Мені пощастило завершити свій річний марафон на стику двох настроїв погоди. Старт прийшовся в селі Ільці на 15 листопада. Погода була просто чарівна - тепло і сонячно. Справжня золота осінь. Невелика метушня перед виходом на Гринявських хребет (в районі гори Кринта) і ми на заповідних територіях, оспіваних в самих чарівних і душевних піснях карпатських гір. І тиша ... Тільки ніхто не стоїть з косами ... - просто спокійно і умиротворено. Йти хребтом одне задоволення - є і на що подивитися, і що сфотографувати і де просто насолодитися захоплюючим безшум'ям. Проходячи полонину за полониною, колибу за колибою, потихеньку починаєш відчувати себе соціопатом. А як можна інакше отримувати кайф, коли немає нікого і ніде, крім тебе і брата. Та й той пішов у себе від захвату (таке відчуття, що його очі там не втримаються і випадуть). Дивне це місце - Карпати. Здавалося б - цивілізація так близько, але в той же час настільки далеко, що ти вже, провівши кілька годин у горах, просто забуваєш своє справжнє ім'я ... не кажучи вже про те - хто ти і звідки. Цей стан стирає тобі пам'ять (а мабуть і мозок) і підносить твою сутність на рівень тваринних інстинктів. Причому не тих, які відповідають за заклики «жерти» і «спати», а саме тих, які наповнюють тебе почуттям граціозної дикості і дивовижних здібностей до...

Детальніше

Ясіня - Петрос - Кваси

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 5117, Главная » Фото
Ясиня - Петрос - Квасы

Перше соло! Все вийшло досить спонтанно. Я збирався з дружиною йти цей похід разом, але з деяких причин її вихідні не відбулися. "Ну і що мені тепер робити?!" - Подумав я, тримаючи в руках заздалегідь куплені квитки. "Відомо що - йду один!" - Продовжував я розмовляти сам з собою :) Ну а якщо без жартів, то упускати можливість зайвий раз сходити в гори - ну просто не резонно. Якщо запитаєте, чи було страшно - абсолютно ні (що здивувало мене самого). Невеликий мандраж або навіть швидше дискомфорт можливо і був присутній до відправлення потягу з Києва, а можливо і в потязі (так би мовити від передчуття), але коли я зійшов в Ясінях - все стало на свої місця і за відчуттями я був абсолютно спокійний. Навіть погода, яка відмінно вписувалася в який-небудь трилер або легкий фільм жахів (дивіться "Невідома сторона Закарпаття") - не створювала навіть найменшого почуття тривоги (напевно, тому що там були веселі квиточки:)....

Детальніше

Кривопільський перевал - Кострич - Кукул - Ворохта

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 5958, Главная » Фото
Кривопольский перевал - Кострыч - Кукул - Ворохта

Нарешті! Цим гаслом я зустрів рішення доньки піти зі мною і мамою у свій перший похід. І як виявилося по його закінченню - вона більш ніж підготовлена ​​(фізично і психологічно) до подібного роду відпочинку, оскільки не тільки не злякалася непростих погодних умов у вигляді гроз і блискавок, але і до недитячих наборів висоти (які долала з такою ж легкістю, як вона дає волю своїй непосидючості). Але все по-порядку. Початок маршруту припав на Крівопрольский перевал. Погода шепотіла - хмари розійшлися, легкий ранковий туман після негоди напередодні і ясне тепле Сонце вказує намічений напрямок. Зупинка автобуса, невелике приготування, чергові фото і відео, а Маша вже починає підганяти: "Тату, ти довго там ще?!" Я звичайно припускав, що цей запал закінчитися дуже швидко і незабаром мені доведеться, окрім наплічника тягти ще й рюкзак мого чада, разом з нею самою, але вона ці думки зруйнувала вщент - газуючи по горах як реактивна....

Детальніше

Ділове - Мармарош - Чорногора - Ясіня

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4277, Главная » Фото
Деловое - Мармарош - Черногора - Ясиня

Без перебільшення скажу, що це був найдовгоочікуваніший маршрут 2014 року. Побачити наживо Мармароський і Чорногірський хребти, ступити на землю, яка межує з небом на висоті біля 2000 метрів, вдихнути доісторичного повітря - завдання № 1 для будь-якого поважаючого себе українського розсікача гірських просторів. І я це зробив! Маршрут був поділений на 6 днів: 1) с.Ділове - полонина Лисича; 2) Лисича - г.Піп-Іван Мармароський - застава під Мезіпотоками; 3) застава - г.Стіг - полонина Радул; 4) Радул - г. Піп-Іван Чорногірський - озеро Бребенескул; 5) озеро - г.Говерла - Перемичка - полонина Головчеська; 6) полонина - Головческий плай - річка Лопушанка - с.Ясіня. На жаль, погода не дозволила піднятися на Петрос, тому довелося його траверсити. Почалося все, відповідно у Діловому: застава - дозвіл - вперед. Білий потік - одна з найбільш дивовижних гірських річок, які коли-небудь мені пощастило бачити - швидка, звивистий, гучна і по-справжньому біла. Стартували опівдні. Йти було не складно і завдяки періодично пробігаючим хмаринкам - не надто жарко. Підйом на Лисичу обрали через полонину Берлебашку, з більш пологим набором висоти....

Детальніше

Бистриця - Братківськая - Свидовець - Драгобрат

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 3906, Главная » Фото
Быстрица - Братковская - Свидовец - Драгобрат

Свидовец - это было главное блюдо, ради которого и заказывался весь этот пир. Поход оправдал все мои ожидания - от чудесной погоды и потрясающих видов до молний в полукилометре от меня, града размером с горох и до нитки промокших трусов (не от страха, смею заметить:) Старт пришелся на Быстрицу, к которой добираться было так же весело, как ковбою Мальборо на его кобыле по раздолбанной дороге дикого запада, в смысле, с песнями и танцами в заранее забронированном микроавтобусе. Сама деревушка ничем примечательным не выделяется из множества остальных горных селений, но что меня удивило, так это просто огромнейшие толпы туристов, двигающихся в сторону Сивули. Начало похода пошло как по маслу - река, зелень, извивистая дорога, несложный подъем (если не считать участок перед Братковской), ручные лошади и необъятные просторы нашей родины с высоты птичьего полета (при условии, что она летала не выше 1800 м.н.у.м.). Маршрут первого дня: с.Быстрица - полонина Вовканы - г.Б.Братковская - седло где-то между горой и перевалом Околе. Второй день прошел бы на ура, но непогода внесла свои коррективы, по этому к концу дня пришлось спускаться к домику на полонине Апшинецкой (вниз от одноименного озера), где нас приютили совершенно чудесные люди, напоившие и молоком, и чаем, и настоящей гуцульской самогонкой. Третий день был практически без приключений: полонина Апшинецкая - выход траверсом Свидовца к озеру Ворожеска через одноименную полонину, просто охренительный подъем из котла на...

Детальніше

Яблуницький перевал - Кукул - Говерла - Лазещина

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4775, Главная » Фото
Яблуницкий перевал - Кукул - Говерла - Лазещина

Маршрут для меня был частично новым, потому как был не хоженным путь от Яблуницкого перевала до Кукула, а дальше до Говерлы вдоль хребта и приграничных столбиков через гору Козьмеска. С другой стороны - я на Говерле уже был до этого дважды, но так ничего с нее и не увидел. Для моей жены это и восе был первый подьем на высшую точку Украины. Маршрут был разбит на стедующие участки: 1) Яблуницкий перевал - г. Кукул - где-то в трущебах перед горой Конса (теперь это моя любимая гора); 2) эти самые трущебы - г. Говерла - полонина Гропа; 3) полонина Гропа - с. Козьмещик - с. Лазещина. Что хотелось бы отметить: шикарные виды первого дня на горы Хомяк и Синяк, молодая весенняя зелень, прекрасный вид на Черногорский хребет, в частности на саму Говерлу и Петрос, бомбезный хребет Кукул и его полонины, и ужасный переход между Кукулом и Говерлой (вернее его часть до Козьмески). Ну а майский Черногорский хребет - дессерт, который подан в лучшем ресторане с тремя звездами Мишлена. Ну и в конце - шампанское (как не смешно звучит для Карпат, но Советское)....

Детальніше

Ворохта - Ліснівський хребет - Хребет Явірник

Автор: denis от 26.01.2015, переглядів 4449, Главная » Фото
Ворохта - Лиснивский хребет - Хребет Явирнык

Это мой второй зимний поход и состоялся он на стыке февраля - марта 2014 года. О первом (январь 2014) - особо говорить и нечего, кроме того, что в горы я шел в поисках снега, которого, можно с уверенностью сказать так и не нашел. А вот здесь уже есть, что добавить. Тепло - днем температура доходила до +10, наличие снега на северных склонах гор и в лесу, ну и конечно же февральские крокусы и подснежники. Добавлю еще то, что: впервые я шел в горы с тремя ночевками, впервые я пошел с человеком, с которым познакомился на форуме за несколько дней до самого похода, впервые я ночевал в колыбе. Из главных вещей, которые мне хотелось бы отметить: нетронутый и чистый Лиснивский хребет, панорамный и на первый взгляд нехоженый хребет Явирнык с его просто огроменными глыбами. Сам маршрут был разбит на чертыре части: 1) с. Ворохта (старт со стороны турбазы Авангард) - г. Ребровач - г. Дил - полонина Рыжи 2) полонина Рыжи - Лиснивский хребет - полонина под г. Ягодная 3) полонина под г. Ягодная - с. микуличин - полонина Явирнык 4) полонина Явирнык - хребет Явирнык - перевал Переслоп - с. Яремче....

Детальніше
Назад 1 2 Вперед

Кострич - Гриняви

Автор: denis от 13.03.2015, переглядів 4958, Главная » Фото
Кострыч - Гринявы

Важко... Дуже важко було витримати цілих два місяці без Карпат! Той час здавався вічністю та суцільним випробуванням. Місто з кожним днем душило все сильніше і сильніше, доїдаючи останній запас сил, якими зарядила мене Карпатська зима ще на Різдво. Під кінець лютого я вже відчував себе настільки виснаженим, що здавався схожим на погризену батарейку, над якою доволі познущалися висмоктуючи останні краплини енергії. Далі шлях був тільки на смітник… Дістало! Я не міг витримати більше! Заява на стіл... і до побачення. Білет. Магазин. Текіла. Потяг. Ворохта… Глибокий вдих… і показник заряду замайорів зеленим! 5%. Стою на вокзалі (у Ворохті) і просто 10 хвилин дихаю… поступово… то заплющуючи, то розплющуючи очі. Нарешті я зміг набрати в легені справжнього повітря, а не залишки напівживого міського кисню. Мені ще годину чекати потягу з Коломиї, яким мають приїхати мої «співучасники» пошуків Карпатських скарбів, тож вирішив поки випити карпатського чаю з медом… 10%. У ногах вже відчувається приплив енергії. Руки закривають обличчя, наче намагаючись стримати емоції та обмежити швидкість наповнення тіла амперами – щоби не розірвало. Спокійно так… 15%. Коломийський «Експрес» на 2 вагони вже коло перону. А ось і вони. Першою зійшла з потягу Іра, подивилася у мій бік та з відстані метрів у 15 ніби запитуючи «це ти?» тицьнула в мене пальцем. На то я, у свою чергу,...

Детальніше

Спорядження

Автор: denis от 30.01.2015, переглядів 3616, Главная » Все о походах
Снаряжение

На мій погляд, це одна з найцікавіших тем для розмови. А з урахуванням того, що видів, категорій, підкатегорій і виробників спорядження тьма тьмуща - поговорити буде про що. Крім того, я розповім про те, яке спорядження є у мене, в чому його переваги і недоліки. Ну і врешті поговоримо про рекомендації людей, які в гірських походах проводять не менше 2 місяців в році. Отже, перейдемо до справи. Для походу нам потрібні: намет (раз), рюкзак (два), спальник (три), каремат (чотири), взуття (п'ять), одяг (шість), кухонне начиння (сім), всілякі корисні дрібниці (вісім). Оскільки у кожної з категорій біваку є своя підкатегорія, при тому часто-густо не одна, зупинимося на кожній з них і розглянемо їх окремо. Намети бувають - одно-, дво-, три-, чотиримісні і так далі; бувають - літні (одношарові), три- і чотирисезонні (двошарові, з різною щільністю внутрішньої тканини), екстремальні (або експедиційні, здатні витримати додаткові навантаження негоди); легкі і ультралегкі; зі слабкою (читай поганою) водостійкістью зовнішнього тенту - до 3000 мм, із середньою - від 3000 мм до 5000 мм, з хорошою - вище 5000 мм. Відносно останнього параметру, впевнений, що багато посперечаються про 3000 і скажуть «мінімум 5000», і в чомусь будуть праві, тому що є різні умови використання, різні гори і клімат. Я ж просто скажу про те, що мій перший польський Кампус на 3000 мм ховав мене в такі карпатські зливи, що думав після подібного не виживають. А ні - все було сухо і комфортно. І в цій...

Детальніше

Кваси - Львівський біостаціонар - Кваси

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4227, Главная » Фото
Квасы - Львовский биостационар - Квасы

Ніщо так не створює настрій, як гори снігу після сірого і похмурого кам'яного міста. А з урахуванням того, що настало Різдво - взагалі відчуваєш себе обраним і ототримавшим поблажливість. У мій перший похід 2015 мороз дав жару - мінус 18 цілком підходить для замерзання соплів у носі та інших рідин. Як не дивно, йти було зовсім не холодно, місцями доводилося навіть розстібати куртку і запускати ближче до тіла морозне повітря. Природа - просто винос мозку, просто вибух, ну просто National Geographic. Торік я намагався знайти хоч трохи снігу - і тому був радий, а тут - ці замети по коліна (а місцями і по пояс), ця біла бахрома на деревах і синє-синє (наче я на Новий рік) небо. Пересуватися було не складно, за винятком полонин, де негода не відчувала будь-якого опору і просто валила опадами без розбору. Перший привал і чаювання трапилося вже на Джорджевій, звідки відкрився шикарний вид на саму полонину, ну і, звичайно ж, на її величність - королеву Свидовця - Близницю. Відчуття - ніби ти нетверезий, але ще й не п'яний - ейфорія без головного болю і наслідків. Погода всю дорогу шепотіла своїм захопливим голосом і приваблювала як Сирена в напівнаркотичний стан - на вустах посмішка і відкритий рот, куточки очей показували всі складки, даючи зрозуміти про непідробності емоцій, ну а саме "дзеркало душі" просто світилося кольором приголомшливо чистого неба і яскравого Сонця. Зізнаюся, стільки снігу я востаннє бачив у Києві в березні позаминулого...

Детальніше

Ільці - Гринявський хребет - Шибене - ПІЧ - Дземброня

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 12451, Главная » Фото
Ильцы - Гринявский хребет - Шибенэ - ПИЧ - Дземброня

Завершальний етюд! Похідний сезон 2014 практично позаду. За спиною теплий вітер, гаряче Сонце, а попереду - холод і сніг. Мені пощастило завершити свій річний марафон на стику двох настроїв погоди. Старт прийшовся в селі Ільці на 15 листопада. Погода була просто чарівна - тепло і сонячно. Справжня золота осінь. Невелика метушня перед виходом на Гринявських хребет (в районі гори Кринта) і ми на заповідних територіях, оспіваних в самих чарівних і душевних піснях карпатських гір. І тиша ... Тільки ніхто не стоїть з косами ... - просто спокійно і умиротворено. Йти хребтом одне задоволення - є і на що подивитися, і що сфотографувати і де просто насолодитися захоплюючим безшум'ям. Проходячи полонину за полониною, колибу за колибою, потихеньку починаєш відчувати себе соціопатом. А як можна інакше отримувати кайф, коли немає нікого і ніде, крім тебе і брата. Та й той пішов у себе від захвату (таке відчуття, що його очі там не втримаються і випадуть). Дивне це місце - Карпати. Здавалося б - цивілізація так близько, але в той же час настільки далеко, що ти вже, провівши кілька годин у горах, просто забуваєш своє справжнє ім'я ... не кажучи вже про те - хто ти і звідки. Цей стан стирає тобі пам'ять (а мабуть і мозок) і підносить твою сутність на рівень тваринних інстинктів. Причому не тих, які відповідають за заклики «жерти» і «спати», а саме тих, які наповнюють тебе почуттям граціозної дикості і дивовижних здібностей до...

Детальніше

Ясіня - Петрос - Кваси

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 5117, Главная » Фото
Ясиня - Петрос - Квасы

Перше соло! Все вийшло досить спонтанно. Я збирався з дружиною йти цей похід разом, але з деяких причин її вихідні не відбулися. "Ну і що мені тепер робити?!" - Подумав я, тримаючи в руках заздалегідь куплені квитки. "Відомо що - йду один!" - Продовжував я розмовляти сам з собою :) Ну а якщо без жартів, то упускати можливість зайвий раз сходити в гори - ну просто не резонно. Якщо запитаєте, чи було страшно - абсолютно ні (що здивувало мене самого). Невеликий мандраж або навіть швидше дискомфорт можливо і був присутній до відправлення потягу з Києва, а можливо і в потязі (так би мовити від передчуття), але коли я зійшов в Ясінях - все стало на свої місця і за відчуттями я був абсолютно спокійний. Навіть погода, яка відмінно вписувалася в який-небудь трилер або легкий фільм жахів (дивіться "Невідома сторона Закарпаття") - не створювала навіть найменшого почуття тривоги (напевно, тому що там були веселі квиточки:)....

Детальніше

Кривопільський перевал - Кострич - Кукул - Ворохта

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 5958, Главная » Фото
Кривопольский перевал - Кострыч - Кукул - Ворохта

Нарешті! Цим гаслом я зустрів рішення доньки піти зі мною і мамою у свій перший похід. І як виявилося по його закінченню - вона більш ніж підготовлена ​​(фізично і психологічно) до подібного роду відпочинку, оскільки не тільки не злякалася непростих погодних умов у вигляді гроз і блискавок, але і до недитячих наборів висоти (які долала з такою ж легкістю, як вона дає волю своїй непосидючості). Але все по-порядку. Початок маршруту припав на Крівопрольский перевал. Погода шепотіла - хмари розійшлися, легкий ранковий туман після негоди напередодні і ясне тепле Сонце вказує намічений напрямок. Зупинка автобуса, невелике приготування, чергові фото і відео, а Маша вже починає підганяти: "Тату, ти довго там ще?!" Я звичайно припускав, що цей запал закінчитися дуже швидко і незабаром мені доведеться, окрім наплічника тягти ще й рюкзак мого чада, разом з нею самою, але вона ці думки зруйнувала вщент - газуючи по горах як реактивна....

Детальніше

Ділове - Мармарош - Чорногора - Ясіня

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4277, Главная » Фото
Деловое - Мармарош - Черногора - Ясиня

Без перебільшення скажу, що це був найдовгоочікуваніший маршрут 2014 року. Побачити наживо Мармароський і Чорногірський хребти, ступити на землю, яка межує з небом на висоті біля 2000 метрів, вдихнути доісторичного повітря - завдання № 1 для будь-якого поважаючого себе українського розсікача гірських просторів. І я це зробив! Маршрут був поділений на 6 днів: 1) с.Ділове - полонина Лисича; 2) Лисича - г.Піп-Іван Мармароський - застава під Мезіпотоками; 3) застава - г.Стіг - полонина Радул; 4) Радул - г. Піп-Іван Чорногірський - озеро Бребенескул; 5) озеро - г.Говерла - Перемичка - полонина Головчеська; 6) полонина - Головческий плай - річка Лопушанка - с.Ясіня. На жаль, погода не дозволила піднятися на Петрос, тому довелося його траверсити. Почалося все, відповідно у Діловому: застава - дозвіл - вперед. Білий потік - одна з найбільш дивовижних гірських річок, які коли-небудь мені пощастило бачити - швидка, звивистий, гучна і по-справжньому біла. Стартували опівдні. Йти було не складно і завдяки періодично пробігаючим хмаринкам - не надто жарко. Підйом на Лисичу обрали через полонину Берлебашку, з більш пологим набором висоти....

Детальніше

Бистриця - Братківськая - Свидовець - Драгобрат

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 3906, Главная » Фото
Быстрица - Братковская - Свидовец - Драгобрат

Свидовец - это было главное блюдо, ради которого и заказывался весь этот пир. Поход оправдал все мои ожидания - от чудесной погоды и потрясающих видов до молний в полукилометре от меня, града размером с горох и до нитки промокших трусов (не от страха, смею заметить:) Старт пришелся на Быстрицу, к которой добираться было так же весело, как ковбою Мальборо на его кобыле по раздолбанной дороге дикого запада, в смысле, с песнями и танцами в заранее забронированном микроавтобусе. Сама деревушка ничем примечательным не выделяется из множества остальных горных селений, но что меня удивило, так это просто огромнейшие толпы туристов, двигающихся в сторону Сивули. Начало похода пошло как по маслу - река, зелень, извивистая дорога, несложный подъем (если не считать участок перед Братковской), ручные лошади и необъятные просторы нашей родины с высоты птичьего полета (при условии, что она летала не выше 1800 м.н.у.м.). Маршрут первого дня: с.Быстрица - полонина Вовканы - г.Б.Братковская - седло где-то между горой и перевалом Околе. Второй день прошел бы на ура, но непогода внесла свои коррективы, по этому к концу дня пришлось спускаться к домику на полонине Апшинецкой (вниз от одноименного озера), где нас приютили совершенно чудесные люди, напоившие и молоком, и чаем, и настоящей гуцульской самогонкой. Третий день был практически без приключений: полонина Апшинецкая - выход траверсом Свидовца к озеру Ворожеска через одноименную полонину, просто охренительный подъем из котла на...

Детальніше

Яблуницький перевал - Кукул - Говерла - Лазещина

Автор: denis от 29.01.2015, переглядів 4775, Главная » Фото
Яблуницкий перевал - Кукул - Говерла - Лазещина

Маршрут для меня был частично новым, потому как был не хоженным путь от Яблуницкого перевала до Кукула, а дальше до Говерлы вдоль хребта и приграничных столбиков через гору Козьмеска. С другой стороны - я на Говерле уже был до этого дважды, но так ничего с нее и не увидел. Для моей жены это и восе был первый подьем на высшую точку Украины. Маршрут был разбит на стедующие участки: 1) Яблуницкий перевал - г. Кукул - где-то в трущебах перед горой Конса (теперь это моя любимая гора); 2) эти самые трущебы - г. Говерла - полонина Гропа; 3) полонина Гропа - с. Козьмещик - с. Лазещина. Что хотелось бы отметить: шикарные виды первого дня на горы Хомяк и Синяк, молодая весенняя зелень, прекрасный вид на Черногорский хребет, в частности на саму Говерлу и Петрос, бомбезный хребет Кукул и его полонины, и ужасный переход между Кукулом и Говерлой (вернее его часть до Козьмески). Ну а майский Черногорский хребет - дессерт, который подан в лучшем ресторане с тремя звездами Мишлена. Ну и в конце - шампанское (как не смешно звучит для Карпат, но Советское)....

Детальніше

Ворохта - Ліснівський хребет - Хребет Явірник

Автор: denis от 26.01.2015, переглядів 4449, Главная » Фото
Ворохта - Лиснивский хребет - Хребет Явирнык

Это мой второй зимний поход и состоялся он на стыке февраля - марта 2014 года. О первом (январь 2014) - особо говорить и нечего, кроме того, что в горы я шел в поисках снега, которого, можно с уверенностью сказать так и не нашел. А вот здесь уже есть, что добавить. Тепло - днем температура доходила до +10, наличие снега на северных склонах гор и в лесу, ну и конечно же февральские крокусы и подснежники. Добавлю еще то, что: впервые я шел в горы с тремя ночевками, впервые я пошел с человеком, с которым познакомился на форуме за несколько дней до самого похода, впервые я ночевал в колыбе. Из главных вещей, которые мне хотелось бы отметить: нетронутый и чистый Лиснивский хребет, панорамный и на первый взгляд нехоженый хребет Явирнык с его просто огроменными глыбами. Сам маршрут был разбит на чертыре части: 1) с. Ворохта (старт со стороны турбазы Авангард) - г. Ребровач - г. Дил - полонина Рыжи 2) полонина Рыжи - Лиснивский хребет - полонина под г. Ягодная 3) полонина под г. Ягодная - с. микуличин - полонина Явирнык 4) полонина Явирнык - хребет Явирнык - перевал Переслоп - с. Яремче....

Детальніше
Powered by DM-Travels © 2015